Перевод: с английского на все языки

со всех языков на английский

(певної місцевості)

См. также в других словарях:

  • місцевий — а, е. 1) Стос. до певної місцевості, краю (див. край I 5)); не загальний. || Виготовлений у певній місцевості, не привізний. || Який живе у цій місцевості. || Який діє або має значення тільки в межах певної території, місцевості; не… …   Український тлумачний словник

  • сейсміка — и, ж. 1) Більша або менша схильність якої небудь місцевості до землетрусів або їх інтенсивність. 2) Галузь геофізики, що вивчає коливання ґрунту якої небудь певної місцевості …   Український тлумачний словник

  • авіфауна — и, ж. Сукупність видів птахів певної місцевості, середовища їхнього проживання або певного проміжку часу в історії Землі; орнітофауна …   Український тлумачний словник

  • вигнанець — нця, ч. Той, кого вигнано, вислано кудись із певної місцевості, території …   Український тлумачний словник

  • ензоотичність — ності, ж. Прив язування хвороби тварин до певної місцевості …   Український тлумачний словник

  • картування — я, с., спец. Нанесення на географічну карту геологічних ознак певної місцевості …   Український тлумачний словник

  • корінний — а/, е/. 1) Споконвічний, постійний (про населення певної місцевості, представників певного середовища тощо). || Властивий певній мові з найдавніших часів її розвитку. Корінна лексика. •• Корінни/й зуб один із п яти задніх зубів кожної щелепи.… …   Український тлумачний словник

  • краєзнавство — а, с. Вивчення історії, географії, економіки, етнографії тощо певної місцевості …   Український тлумачний словник

  • спадковий — а, е. 1) Стос. до спадковості; пов язаний із спадковістю. •• Спадко/ві захво/рювання захворювання людини, зумовлені хромосомними і генними мутаціями. 2) Стос. до спадщини, спадку. || Одержаний у спадщину, належний кому небудь за правом спадщини.… …   Український тлумачний словник

  • споконвічний — а, е. 1) Який існує з найдавніших часів, здавна; одвічний. 2) Корінний, основний (про населення певної місцевості, представників певного середовища). || Постійний, вічний …   Український тлумачний словник

  • каплиця — Церковна споруда, у якій при потребі з дозволу єпископа можна здійснювати богослужіння, споруджена в місцях, де немає церкви або ж на честь визначної для певної місцевості священної особи чи події; молитовниця …   Словник церковно-обрядової термінології

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»